Біблія за один рік
Скільки ви планували прочитати Біблію за рік? Почніть з нами вже сьогодні! Щодня на вас чекають нові розділи зі Старого та Нового Завіту, які ви зможете відкрити лише з одним натисканням.
10-06-2025
4 Царств 18:17-20:21
Сеннахерив погрожує Єрусалиму
17 Ассирійський цар відправив з Лахиша до царя Езекії в Єрусалим трьох своїх найголовніших полководців з великим військом. Вони підійшли до Єрусалима й зупинилися біля водопроводу Верхнього ставка, що по дорозі до поля Пральника. 18 Вони звернулися до царя. До них прийшли Еліаким, син Гилкії, головний управляючий палацу, писар Шевна та літописець Йоа, син Асафа.
19 Один з воєначальників звернувся до них з такими словами: «Передайте Езекії, що великий цар, цар Ассирії говорить таке:
„Звідки у тебе така впевненість? 20 Ти запевняєш себе, що маєш силу і військовий досвід? Але ж то марні словеса! На кого ти покладаєшся, що вирішив проти мене повстати? 21 Послухай-но, ти покладаєшся на Єгипет, цю зламану очеретину, яка простромить руку й ранить кожного, хто спирається на неї. Отакий фараон, єгипетський цар, виявляється всім, хто на нього покладається. 22 А якщо ти скажеш мені: „Ми покладаємося на Господа, нашого Бога”,—то хіба це не Його узвишшя й вівтарі знищив Езекія, наказавши Юдеї та Єрусалиму поклонятися Господу перед цим жертовником у Єрусалимі?
23 Тож погодьтеся на умови мого володаря, царя Ассирії, який дасть вам дві тисячі коней, якщо ви знайдете стільки ж вершників для них. 24 Якщо ви не можете перемогти хоча б одного, бодай найнижчого за чином, слуги мого володаря, то ж чому ви покладаєтеся на Єгипет, його колісниці та вершників?
25 Більше того, хіба ж я виступаю проти цієї землі без згоди Господа? Сам Господь наказав мені виступити проти цієї країни і знищити її”».
26 Тоді Еліаким, син Гилкії, Шевна та Йоа відповіли воєначальнику: «Розмовляй, будь-ласка, з нами арамійською мовою, ми її розуміємо. Не звертайся до нас гебрейською мовою, адже люди на мурі можуть нас почути».
27 На це воєначальник відповів їм: «Хіба володар послав мене говорити лише з вами та вашим володарем? Хіба він не послав мене сказати про все це й людям на мурах, які разом з вами змушені будуть їсти власне лайно й пити власну сечу?»
28 Тоді воєначальник підвівся і голосно закричав гебрейською мовою:
«Послухайте слова великого царя, царя Ассирії. 29 Ось що мовить цар: „Не дайте Езекії намовити вас покладатися на Господа, бо Він не може врятувати вас від моєї руки. 30 Не дозволяйте Езекії намовити вас довіритись Господу, хоч він і запевняє, що Господь неодмінно врятує вас і не дозволить царю Ассирії захопити ваше місто”.
31 Не слухайте Езекії, бо ось що говорить ассирійський цар: „Укладіть зі мною мир і підкоріться мені. Тоді кожен їстиме з власного виноградника і з власної смокви, і кожен питиме зі своєї криниці, 32 доки я не прийду й не заберу вас із собою в країну, що схожа на вашу, де є зерно й молоде вино, на землю хліба й виноградників, оливкових гаїв та меду, щоб ви могли жити й не вмирати!
Не слухайте Езекію, бо він вводить вас в оману, переконуючи у тому, що Господь вас порятує. 33 Хіба боги інших народів врятували ті землі від царя Ассирії? 34 Де боги Гамата й Арпада? Де боги Сефарваїма, Гени й Івви? Хіба вони врятували Самарію від моєї руки? 35 Чи якийсь із усіх богів цих країн зміг врятувати від мене свою землю? То як же тоді може Господь врятувати Єрусалим від моєї руки?”»
36 Але люди заніміли, нічого не відповіли, оскільки цар наказав їм: «Не відповідайте».
37 Тоді Еліаким, син Гилкії, який був головним розпорядником палацу, писар Шевна та Йоа, син Асафа, літописець, пішли до Езекії, розірвавши на собі одяг, і розповіли йому, що сказав польовий командир.
Господь захищає Єрусалим
19 Почувши їхню розповідь, цар Езекія розірвав на собі одяг, вдягнув волосяницю на знак жалоби й вирушив до Господнього храму. 2 Він послав Еліакима, що управляв царським палацом, писаря Шевну та головних священиків, які теж вдягли жалобний одяг, до пророка Ісаї, сина Амоса. 3 Ті звернулися до нього з такими словами: «Ось що говорить Езекія: „Цей день є днем смутку, докору й сорому, як то буває, коли діти мають народжуватися, а сил народити їх уже немає. 4 Може, станеться так, що Господь, твій Бог, почує всі слова, які говорив воєначальник, посланий своїм володарем, царем Ассирії, щоб позбиткуватися з живого Бога. Тож Господь твій Бог покарає його за ті слова, що Він почув. Тому молися за людей, які ще залишилися живими”».
5 Коли урядовці царя Езекії прийшли до Ісаї, 6 він їм відповів: «Ви мусите сказати вашому володарю про те, що говорить Господь: „Не бійся почутого, не бійся тих слів, якими Мене ображали слуги царя Ассирії. 7 Послухайте, Я вселю в нього дух, і він зрозуміє послання й повернеться до своєї землі, а Я зроблю так, що його зарубають мечем у власній країні”».
Ассирійське військо залишає Єрусалим
8 Коли воєначальник довідався, що ассирійський цар вийшов з Лахиша й напав на Ливну, він відступив від Єрусалима. 9 На той час до царя Ассирії дійшла звістка про ефіопського царя Тиргаку, що той виступив війною проти нього. Коли ассирійський цар дізнався про це, то послав гінців до Езекії, наказавши їм, 10 щоб вони передали царю юдейському Езекії таке:
«Не дозволяй Богу, на Якого ти покладаєшся, себе дурити обіцянкою, що Єрусалим не буде переможений царем Ассирії. 11 Ти ж певно, чув, що ассирійські царі сплюндрували всі землі та зруйнували їх ущент. То ж хіба ти будеш врятований? 12 Хіба врятували боги тих народів, яких знищили мої предки: Ґозан, Гаран, Резеф і народ Едема, який жив у Тель-Ассарі? 13 А де тепер цар Гамата, цар Арпада, цар міста Сефарваїма, царі Гени чи Івви?»
Молитва Езекії
14 Езекія отримав листа, що йому вручили посланці, й прочитав його. Потім він пішов до храму Господнього, розгорнув листа перед Господом 15 і почав молитися: «О Господи, Боже Ізраїлю, Який посів на престолі над Херувимами. Ти—єдиний Бог усіх земних царств, Ти створив небеса й землю. 16 Вслухайся, о Господи, почуй, розплющ очі, о Господи, й подивися. Послухай, якого листа прислав Сеннахерив, щоб образити живого Бога. 17 Справді, Господи, царі Ассирії знищили всі народи та спустошили їхні землі. 18 Вони жбурнули їхніх богів у вогонь, адже то були лише рукотворні боввани з дерева й каменю, тому їх і знищено. 19 А тепер, о Господи, наш Боже, врятуй нас від його руки, щоб усі царства земні знали, що Ти, Господи,—Єдиний Бог».
Ісая пророкує поразку Сеннахерива
20 Тоді Ісая, син Амоса, послав таку звістку Езекії про те, що Господь, Бог Ізраїлю, мовить: «Оскільки ти молився Мені щодо царя ассирійського Сеннахерива, 21 Господь послав таке пророцтво про нього:
„Цнотлива дочка Сіону зневажає тебе, дочка Єрусалиму вслід тобі сміється, як ти тікаєш, трусить головою.22 Кого ж образив ти, кого зневажив, на кого голос ти підвищив свій?Кого пихатим поглядом зневажив? На Бога Ізраїлю Святого!23 Через своїх посланців ти Господа образив.Ти нахвалявся: „Я подолав висоти гір на колісницях багатьох, ливанські гори недосяжні.Я зрубав найвищі кедри і добірні сосни, до найвіддаленіших закутків дійшов, проник я у ліси густі.24 Я викопав колодязі й пив із них у чужих краях, підошвами своїми я висушив усі єгипетські струмки».25 Хіба не чув ти, що Я давно про це замислив?У сиву давнину Я спланував це і тепер здійснив, щоб ти поруйнував укріплені міста й перетворив їх на руїну.26 Знесилився засмучений і зганьблений народ, який загине, немов скошена зелень у полі,мов трава на дахах, що жухне, ще не встигнувши зрости.27 Та Я знаю твій кожний крок, коли ти йдеш на війну і повертаєшся з неї. Я знаю, коли ти розлютився на Мене.28 Оскільки проти Мене ти повстав, Я почув твою зухвалу мову.Тож Я твої ніздрі гаком зачеплю, вудилами твій рот замкну.Я пожену тебе дорогою тією, якою ти прийшов сюди”».
Послання Езекії від Бога
29 Потім Господь сказав: «Для тебе ж, Езекіє, буде знаком ось що: цього року їстимеш усе, що виросте саме, наступного року будеш харчуватимешся тим, що позростає з самосію, а вже на третій рік посій і пожни збіжжя, посади виноградники і збери з них урожай. 30 І знову всі ті, хто виживуть із роду Юди, пустять глибоко коріння й матимуть добрі плоди. 31 Адже вцілілі вийдуть з Єрусалима, вони спустяться з гори Сіон. Велика любов Всемогутнього Господа зробить це.
32 Саме тому ось що Господь говорить про ассирійського царя:
„Не ввійде він у місто це й не випустить із лука стріли.Щитом прикрившись, він до міста не підійде, і перед мурами міськими не нагорне вал”.33 „Яким шляхом прийшов, таким назад поверне, у місто це нізащо на ввійде,— Господь так заявляє.—34 На захист міста встану Я і його врятую, заради Себе і Давида, Мого слуги”».
Знищення ассирійського війська
35 Тієї ночі зійшов Господній і вбив сто вісімдесят п’ять тисяч воїнів в ассирійському таборі. Коли наступного ранку люди прокинулись, то побачили навкруги мертві тіла! 36 Тому ассирійський цар Сеннахерив відступив і повернувся додому в Ниневію, де й лишився.
37 Якось, коли він поклонявся у храмі свого бога Нісроха, його сини Адраммелех та Шарезер зарубали його мечами і втекли на землі Арарату, а царем Ассирії став його інший син Есаргаддон.
Хвороба Езекії
20 На ту пору Езекія захворів і лежав при смерті. Пророк Ісая, син Амоса, навідався до нього і сказав: «Ось що Господь мовив: „Віддай останні розпорядження в домі, бо ти вже не одужаєш, незабаром ти помреш”».
2 Езекія відвернувся до стіни обличчям й почав молитися Господу. 3 Він сказав: «Господи, благаю Тебе, згадай, я вірно й щиросердно служив Тобі, я робив те, що було добре в Твоїх очах». А потім Езекія гірко заридав.
4 Ще не встиг Ісая вийти з внутрішнього подвір’я, як до нього долинуло Господнє слово: 5 «Повернися й скажи Езекії, царю Мого народу, про те, що говорить Господь Бог твого пращура Давида: „Я почув твою молитву й побачив твої сльози. Я тебе зцілю, і третього дня ти піднімешся у храм Господній. 6 Я вирішив продовжити твоє життя ще на п’ятнадцять років. Я визволю тебе й це місто з рук ассирійського царя. Я стану на захист цього міста заради Себе й заради слуги Мого Давида”».
7 Тоді Ісая сказав: «Приготуй припарку із смокви й приклади її до рани». Так і зробили, вони приклали до болячки припарку, і він одужав.
8 Езекія спитав Ісаю: «Який буде мені знак, що Господь мене зцілив і що я вже на третій день зможу піти до храму Господнього?»
9 Ісая відповів: «Ось так Господь дасть тобі зрозуміти, що Він виконає все, що пообіцяв. Чи бажаєш, щоб тінь упала вперед на десять кроків, чи нехай упаде назад на десять кроків?»
10 І Езекія сказав: «Нема нічого простішого, щоб тінь упала на десять кроків уперед. Нехай вона впаде на десять кроків назад».
11 Тоді пророк Езекія звернувся до Господа, і Господь змусив тінь упасти на десять кроків назад, тож вона піднялася якраз на Агазові сходи.
Провіщення про вавилонський полон
12 На той час Меродах-Баладан, син вавилонського царя Баладана, прислав Езекії листи й дарунок, бо довідався, що Езекія хворів. 13 Езекія прийняв посланців і показав їм усе, що зберігалося у скарбницях: срібло, золото, духмяні спеції, дорогоцінні олії, зброю—все, що можна було знайти в його коморах. Нічого не лишилося такого ні в палаці, ні в царстві, чого б не показав їм Езекія.
14 Потім пророк Ісая прийшов до царя Езекії й запитав його: «Про що говорили ті люди й звідки вони прибули до тебе?» Езекія відповів: «Вони завітали з далекого краю, з Вавилона».
15 Ісая спитав: «А що вони побачили у твоєму домі?» «Вони бачили все в моєму домі,—відповів Езекія.—Не залишилося нічого в коморах, чого б я їм не показав».
16 На це Ісая промовив: «Послухай-но, що говорить Господь: 17 „Прийде неодмінно той час, коли все, що є в твоєму палаці і все, що донині твої предки назбирали, буде перевезено до Вавилона. Господь обіцяє, що нічого не залишиться. 18 А деяких твоїх нащадків, які в тебе народяться, твоя плоть і кров, буде забрано, і стануть вони євнухами в палаці вавилонського царя”».
19 «Господнє слово, яке ти мені передав,—добре»,—відповів Езекія. Бо подумав: «За мого життя буде мир і спокій».
20 А щодо інших подій за часів правління Езекії та всіх його досягнень: як він зробив озеро і проклав канал, підвівши до міста воду, то всі вони описані у книзі Хронік Царів Юдеї.
21 Езекія спочив коло своїх батьків, а після нього царем став його син Манассія.
От Марка 13:24-37
24 В ті дні, після часу лиха,
сонце затьмариться, і місяць перестане світити,25 зірки впадуть з небес, а всі небесні тіла зміняться.
26 І тоді народи побачать Сина Людського, Який йтиме у хмарах, з великою силою та славою. 27 І пошле Він Ангелів Своїх, аби зібрали вони всіх обраних людей з усіх кінців світу.
28 Навчіться мудрості слухаючи притчу про фіґове дерево: як тільки на ньому з’являється тендітне гілля й розбруньковується молоде листя, ви знаєте, що літо вже близько. 29 Так само й ви, коли побачите всі ці події, про які Я що вам щойно казав, знайте: час настає, він уже на порозі. 30 Істинно кажу вам: усе це станеться ще за життя цього покоління. 31 Навіть якщо небо і земля знищені будуть, слова Мої не зникнуть ніколи».
Тільки Господу відому, коли настане час
32 «Коли той день і та година настануть, про те невідомо нікому: ні Ангелам Небесним, ані Синові,—лише один Отець знає. 33 Пильнуйте! Будьте насторожі! Бо вам не відомо, коли час настане.
34 Все це подібно чоловікові, який вирушає в мандрівку і залишає слугам доручення: кожному в залежності від його обов’язків, а воротареві наказує пильнувати. 35 Так і ви мусите пильнувати, оскільки не знаєте, коли господар маєтку повернеться: увечері, опівночі, з першими півнями чи вранці. 36 Якщо він з’явиться зненацька, не дайте йому знайти вас сонним. 37 Тож що кажу вам, те й усім кажу: „Будьте напоготові!”»
Притчи 13:13-16
13 Хто зневажає настанови, той собі зашкодить, а хто накази шанує, матиме винагороду.
14 Вчення мудреця—то джерело життя, воно не дасть потрапити в лабети смерті.
15 Добрий розум приносить втіху, шлях безвірних веде до погибелі.
16 Кожна розумна людина діє розважливо, а нерозумна виставляє свою тупість напоказ.
Псалтирь 80:12-19
12 Лоза сповзла до Середземномор’я, пагіння до Євфрата доросло.
13 Тож нащо огорожу зруйнував? Тепер усякий подорожній плоди зірвати може.14 Пасуться кабани з лісів, витопчуючи лози, шугають дикі звірі, об’їдаючи листки.
15 О Боже сил Небесних, повернися, поглянь з небес, Свій виноградник захисти.16 Кинь погляд на лозу, яку Ти Сам саджав.17 Згорів дотла Твій виноградник, мов сухе галуззя, зайнявшись гнівним поглядом Твоїм.18 Простягни руку й допоможи обранцю Своєму, із людським сином, що його зміцнив Ти.19 Ніколи більше ми Тебе не кинемо, дай жити нам, й гукатимемо ми Твоє ім’я.
